Показ дописів із міткою ПЕДАГОГАМ. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою ПЕДАГОГАМ. Показати всі дописи

Що таке мобінг?

 

10 запитань про мобінг: коротка інструкція для тих, кого цькують або дискримінують на роботі

10 запитань про мобінг: коротка інструкція для тих, кого цькують або дискримінують на роботі
  Вчителям

Юлія Гришина, народна депутатка, голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій

У серпні Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №5748, який вводить до української нормативної бази нове поняття – мобінг. Відповім на 10 найбільш поширених питань на цю тему.

Що таке мобінг?

Мобінг – це діяння роботодавця або окремих працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження гідності та честі працівника, його професійної (ділової) репутації у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно нього напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі, що змушує особу недооцінювати власну професійну придатність.

Це той самий булінг, але на роботі?

Безпека в інтернеті

 

Безпека в інтернеті під час онлайн-навчання: як захистити дітей

Держспецзв’язку нагадала батькам та дітям основні правила безпечного користування інтернетом. 

Що потрібно зробити дорослим:

  • встановити всі потрібні для захисту налаштування на смартфоні або комп’ютері дитини. Впевнитися, що вона може самостійно під’єднатися та відкривати необхідні вебсторінки;
  • не дозволяти дитині використовувати облікові записи батьків, а якщо потрібно зареєструватися на сайті чи акаунті, то краще зробити це разом;
  • домовитися з дитиною, що під час уроків вона буде використовувати тільки ті інтернет-ресурси, які необхідні для навчання (наприклад, лише визначену вчителем програму для відеоконференцій, вебсайти з навчальним матеріалом, месенджер тощо);
  • навчити дітей створювати надійні паролі та нікому їх не повідомляти;
  • розповісти про ризики в кіберпросторі:

ПРИВІТАННЯ

 

Вітаємо з початком нового навчального року!

Нехай цей рік відкриває перед вами нові можливості і горизонти.

Віри, стійкості, нових знань, ідей і проектів.

Перемоги та миру нам і нашій Батьківщині!

БУЛІНГ

 

4 травня – Міжнародний день протидії булінгу

День unnamed (5)протидії булінгу присвячений боротьбі з однією з найбільш поширених проблем, з якими доводиться зіштовхуватися учням, вчителям і батькам у всьому світі. Цькування з боку однолітків є однією з найбільш поширених причин суїциду серед дітей і підлітків.

Організація Об’єднаних Націй визнала епідемію залякування і цькування і в 2012 році оголосила 4 травня – U.N. Anti-Bullying Day. З цього часу кампанію боротьби з булінгом встигли підтримати 25 країн.  Нещодавно до них приєдналася і Україна. Адже наша країна входить до 10-ти європейських країн з найвищим рівнем булінгу. Зважаючи на серйозність і масштаб проблеми, Україна почала робити рішучі кроки для її вирішення. Істотно сприяє цьому наявність і доступність різноманітних ресурсів, зокрема, інформаційних.

Ресурси з питань запобігання та протидії булінгу:

10 порад дітям, як опановувати емоції



 ✅10 порад дітям, як опановувати емоції


Навчитися розуміти та «приборкувати» свої емоції важко навіть дорослим, що вже казати про малюків, які лише починають пізнавати світ. Як же ж допомогти дітям давати лад усім тим почуттям, що вирують усередині? Як навчити розрізняти їх? А головне – опановувати, а не йти у них на поводі? В цій статті ми розкажемо вам, як найкраще допомогти дітям навчитися давати раду власним емоціям.


1️⃣Усі емоції важливі!

Емоції допомагають нам розуміти, що з нами відбувається. Не буває поганих та хороших емоцій, але є неприємні та приємні. Неприємні емоції – знак того, що щось не так, або навіть попередження про небезпеку. Зазвичай такі емоції спонукають нас діяти відповідним чином і захищати себе.

БЕЗПЕЧНИЙ ІНТЕРНЕТ

Секстинг: поняття, причини та наслідки. 

Ситуація в Україні

 Секстинг - це обмін власними фото-, відео- та текстовими матеріалами інтимного характеру, із застосуванням сучасних зхасобів зв'язку: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж.


БЕЗПЕЧНИЙ ІНТЕРНЕТ

 

ОЗНАКИ ТОГО, ЩО ДИТИНА МАЄ НЕБЕЗПЕЧНУ ВЗАЄМОДIЮ ОНЛАЙН


Важливо розумiти ознаки, за якими можна виявити дитину, що потрапила в халепу, задля своєчасного надання "їй всебiчної" допомоги.
Деякi психiчнi, психологiчнi та соцiальнi стани сигналiзують про те, що дитина переживаеє певний травматичний досвiд та потребує допомоги. Це стосується, у тому числi, i небезпечної взаємодi як в онлайнi, так i в офлайнi.

БЕЗПЕЧНИЙ ІНТЕРНЕТ

 

Як діяти, якщо хтось із дітей зізнався, що став жертвою сексуального насильства онлайн?

Пам'ятайте - дитина не винна у тому, що стала жертвою, завжди винен злочинець!

Тому не варто влаштовувати допит, а потрібно підтримати дитину, якій і так страшно і соромно.

Важливі питання, які потрібно озвучити:

БЕЗПЕЧНИЙ ІНТЕРНЕТ

 

6 правил реагування адміністрації на сексуальне насильство онлайн

  1. Дитина, яка зіштовхнулась з онлайн-ризиком, потребує підтримки, без осуду чи критики. 
  2. Не давайте ситуації зайвого розголосу в школі - не робіть із цього скандал чи публічне обговорення, оскільки це ще більше травмує дитину.

Безпечний інтернет

НУШ Безпечний інтернет 

Казка про черепашку

 Черепашка Хаппі 

Кожен день черепашки на ім'я Хаппі проходив однаково щасливо. Зранку вона снідала й спілкувалася з батьками, а далі йшла до школи. Ой ні! Ще вона обов'язково знімала піжаму й одягала свій зелений панцир (справжні черепашки панцир не знімають і існувати без нього не можуть, але ж Хаппі казковий герой). Ніхто не має бачити черепашок без панцира! 
У школі Хаппі вчилася й гралася з друзями, а потім знову поверталася додому. За вечерею розповідала батькам про свій день, потім робила домашні завдання і трохи теревенила з друзями в зообуці. 

ПОРАДИ БАТЬКАМ

 

Поради батькам  першокласників


Порада перша:

Найголовніше, що ви можете подарувати своїй дитині, - це ваша увага.

Якщо дитина побачить ваш інтерес до її справ і турбот, вона обов'язково відчує вашу підтримку. Слухаючи її уважно, ви зможете зрозуміти, в чому малюкові потрібна ваша допомога, про що слід поговорити з вчителькою, що реально відбувається з дитиною після того, як ви прощаєтеся з нею біля дверей школи.

16 днів проти насильства


Вшанування пам'яті студенток розстріляних у Монреалі

 Увечері 6 грудня 1989 року, у передостанній день занять перед різдвяними канікулами Марк Лепін приніс до Політехнічної школи напівавтоматичну гвинтівку з якою мав намір розправитися із студентками і також передсмертний лист, в якому звинувачував фемінізм та жінок у своїх життєвих негараздах. Стрілянину Лепін почав у коридорі, де загинула перша жертва. Далі він перейшов до аудиторії 303, в якій відвідували заняття студенти: 10 жінок і 48 чоловіків. Наголосивши, що він ненавидить фемінізм, Лепін зробив два постріли у стелю та наказав чоловікам вийти у коридор і почав розстрілювати студенток, які залишилися в аудиторії. Від куль загинуло шість жінок, решта отримали різні ступені поранення, але залишилися вживих.


Розправившися із студентками в аудиторії 303 Лепін вийшов у коридор і почав полювати за студентами в інших аудиторіях та їдальні, де загинуло ще дві жінки. На третьому поверсі школи Лепін увірвався до аудиторії 311, де 26 студентів здавали усні іспити і відкрив стрілянину без розбору по всім хто ховався між партами. Стрілянина у школі тривала близько 20 хвилин, під час якої Лепін застрелив у загальній кількості 14 жінок та поранив 13 інших студентів, серед них також чотирьох чоловіків. Після бійні у школі Марк Лепін покінчив життя самогубством.

Історія Надії

 

                       Людина - не товар. Історія Надії.


 "...Мене звати Надія. Мені 23 роки. Освіта незакінчена вища. 

Три роки тому приїхала до Києва з Дніпра і поступила на навчання в один із столичних вузів. Я гарно співала, любила танцювати, а любов до музики мені привила моя мама, яка сама мене навчила грати на фортепіано.

На степендію надіятись не довелось, але перші два курси закінчила успішно, завдяки батькам. У мене було багато друзів. Я завжди знаходила час і на дискотеку, і на театр, і на гарну компанію. Не сумувала ніколи, любила гарно і яскраво вдягатись.

Коли я приїхала на канікули до Дніпра, до мене додому сходились всі мої колишні однокласники. Ми засиджувались до самого ранку, не помічаючи, як швидко плине час.

Мої дві менші сестрички-близнята Віра і Люба завжди просились до нашого гурту. Я знала, що я їх найбільший авторитет, і вони намагались бути у всьому схожими на мене. Вони навіть по черзі носили моє взуття і одяг. І навіть зачіску робили точнісінько, як я, зібравши своє довге волосся на вершечку голови.

Наша старенька бабуся жила під Дніпром в селі і батькам частенько доводилось до неї навідуватись.

Але одного разу трапилось невиправне. Батько загинув у автокатастрофі.

Мама залишилась з моїми двома сестричками сама, а я повернулась до Києва з надією знайти добре оплачувану роботу, плануючи навчання відкласти на пізніше.

Один з моїх однокурсників рекомендував мені звернутись до нашого ді-джея, у якого начебто були можливості влаштувати на роботу до Німеччини, куди він виїхав три роки тому, а до Києва приїжджав регулярно "у справах". Коли я з ним зустрілась, виявилось, що ми вже мали нагоду познайомитись якось раніше на дискотеці. Я була дуже рада, що Едік з великим розумінням поставився до моєї проблеми  і обіцяв допомогти.

За кілька днів Едік сам знайшов мене і повідомив, що для мене є добре оплачувана робота офіціантки в одному з ресторанів Німеччини. Я без вагань погодилась. Крім того, Едік запропонував свою допомогу в оформленні закордонного паспорта та візи. Він погодився також з тим, що всі витрати я поверну йому з перших своїх заробітків. Все йшло дуже добре.

Мамі я вирішила не говорити про свої наміри, бо знала - вона буде переживати, що я залишила навчання.

Коли мої документи були готові, Едік запропонував їхати до Німеччини автомобілем. Він також познайомив мене з двома іншими дівчатами - Лілею та Валею з Кременчука, які збирались їхати на заробітки  як і я.

До Німецького кордону ми доїхали досить швидко і без пригод. Я була веселою, як завжди. У Франкфурті ми зупинились в готелі. (Паспорти наші Едік забрав "для реєстрації").

Врінці Едік приїхав зі своїм знайомим-німцем і пояснив, що він завезе нас куди треба. Але німецькою мовою ніхто з нас не розмовляв і ми не могли з ним спілкуватись.

Ми їхали досить довго. І знову нас поселили в готелі в одній кімнаті. Наступного дня до нас прийшов незнайомий чоловік і ламаною російською мовою пояснив, що нас привезли до борделю і що із завтрашнього дня ми повинні обслуговувати клієнтів у ліжку...

Я пробула в цьому борделі більше трьох місяців. Спочатку досить довго я відмовлялась працювати з клієнтами. Мене жорстоко карали і попереджали, що я не маю ніяких шансів на втечу: мій паспорт відібраний, мови я не знаю і, крім того, мені нарахували борг 1000 німецьких марок, який мені необхідно як можна швидше повернути. Мені погрожували, що мене просто вб'ють і ніхто про це не дізнається, якщо я за місяць не відпрацюю ці гроші. Мене замикали у порожній кімнаті без їжі на кілька днів. Мене били і погрожували, що розправляться з моєю родиною. Вони знали абсолютно все про моїх близьких. Лише тепер мені стало зрозуміло, що Едік був справжнісіньким звідником. (Його тут називали Стас).

Разом зі мною мешкали інші дівчата. Більшість з них були чешки або польки. Вони розуміли російську. З Лілею та Валею я зв'язок втратила. Здається їх перевезли до іншого місця.

На першому поверсі нашого будинку був ресторан. Нас заставляли працювати й там. Ми мили посуд, чистили підлогу, протирали вікна. Ввечері ми повинні були сидіти з клієнтами за столиками, а потім розважати їх в ліжку.

Але майже щодня клієнтів було багато і серед дня. Більшість з них були водії великих автофургонів. Я зрозуміла, що бордель стоїть десь біля великої автомагістралі.

Мене змусили перефарбувати волосся, а косметику вживати лише найяскравіших кольорів, щоб приваблювати клієнтів. Оплата за  все вираховувалася з мого заробітку. 

Мені страшно було уявити, що мої сестрички-близнята, яким я завжди була прикладом, дізнаються про моє становище. А мама?... Я навіть не сказала їй, що їду до Німеччини.

Якось ввечері один із наших клієнтів занадто багато випив і не хотів розраховуватись. Зчинилася бійка на яку приїхала поліція. Вони стали перевіряти документи і арештували всіх, у кого їх не було. Так я потрапила до в'язниці. 

Мені дозволили зв'язатись з українською амбасадою, яка обіцяє мені допомогти повернутись додому. Але я спочатку хотіла б, щоб судили всіх, хто обманув мене і хто змушував мене до проституції. 

Крім того, мені дуже важко повертатись після того, що було зі мною. Моє здоров'я підірване... Я вже не потрібна така нікому ні тут, ні вдома. Хто може мені допомогти?"

(Історія з архіву центру "Ла Страда-Україна")



Джерело:

Запобігання торгівлі людьми:Навч.-метод. посібник/ Вид третє, доп. і виправ. - Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2001. - 176 с. з іл.


Притча про цінність життя

 

Притча про цінність життя (до дня боротьби зі СНІДом)


Один бізнесмен нагромадив великий капітал який складав 3 мли доларів. Він вирішив, що візьме собі рік відпустки, щоб удосталь відпочити. Але не встиг він прийняти рішення, як його відвідав Янгол Смерті. Бізнесмен дуже злякався та вирішив будь-що вмовити Янгола Смерті продати йому трохи часу. 

— Продай мені 3 тижні життя, і я віддам тобі третину свого капіталу - 1 млн доларів», — запропонував бізнесмен. 

Але Янгол Смерті відмовив йому. 

— Гаразд, залиши мені два тижні життя... Я віддам тобі дві третини своїх грошей, а це аж 2 млн. доларів. 

Янгол знову відмовив. 

 Продай мені тільки один день, щоб я зміг насолодитися красою цієї землі, обійняти дружину, дітей, яких я давно не бачив... Я віддам тобі все, що маю - 3 млн доларів. 

Янгол Смерті відмовив.

Тоді чоловік запитав, чи може Янгол Смерті дати йому кілька хвилин, щоб він зміг написати прощального листа? Янгол погодився. Чоловік написав: «Правильно використовуйте час, який вам відведено на життя. Я не зміг купити навіть години за 3 млн. доларів. Перевірте, чи все, що вас зараз оточує, справді має цінність? Бережіть здоров'я, бережіть життя! Живіть правильно!» 


БУКЛЕТ

 

Буклет до Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок

Ні насильству над жінками





16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА


 Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Прояви насильства супроводжують людство з давніх давен. Упродовж тисячоліть одна людина кривдить іншу людину, чинить насильство щодо неї. У світі постійно відбуваються війни, напади на людей, дискримінація, приниження. Прикро, що ми звикли сприймати насильство, як щось неминуче, адже прояви насильства порушують права людини, принципи її вільного та справедливого існування. І коли насильство чиниться поруч із нами чи в нас у домі, у школі, на вулиці, ми можемо й повинні зупинити його. Саме тому щорічно, починаючи з 1991 року, міжнародна спільнота підтримує акцію «16 днів проти насильства». Тисячі громадян та сотні державних і громадських організацій з більш ніж 100 країн світу активізують з 25 листопада до 10 грудня свої зусилля заради об’єднуючої мети: збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства у співвітчизників, створити в конкретному регіоні або окремій державі соціальний простір, вільний від насильства. 

Дати початку та завершення Акції вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

Шістнадцятиденний період акції охоплює наступні важливі дати:

  • 25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
  • 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
  • 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
  • 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
  • 5 грудня – Міжнародний день волонтера;
  • 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
  • 9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією;
  • 10 грудня – Міжнародний день прав людини.

  •  ВІДЕО "16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЛЯ"







День психічного здоров'я




10 жовтня Всесвітній день психічного здоров'я

















Сьогодні  соціально-психологічною службою школи  було проведено заходи, приурочені Всесвітньому дню психічного здоров’я , який відзначається з 1992 року за ініціативою Всесвітньої федерації психічного здоров’я.   Тому темою цього дня стало гасло  «Позитивне мислення – основа відмінного психічного здоров’я».   
  Позитиний настрій – найголовніше в житті. Саме оптимізм не дозволяє впасти в депресію, нервувати через дрібниці, які руйнують імунітет, впливають на внутрішні відчуття, від яких залежить здоров’я.                                                           
  Кожна сучасна школа має бути, передусім, центром сприяння здоров’ю. З метою формування здоров’я зберігаючих компетентностей учнів ліцею  було організовано та проведено такі заходи:

- динамічні перерви (учнівське самоврядування виступило в ролі тренерів танцювальних хвилинок для учнів початкової школи);









-"піскотерапія" ( майстер-клас: навчання умінню керувати своїми емоціями, настроєм, діями);  
    
-гра "Мильні бульбашки" (створення сприятливого емоційного стану у дітей з ООП; розвиток інтересу до експериментальної діяльності.)
                                       











                                              
-"мандала-терапія"  (гармонізувати свій емоційний стан, заглибитись у свій внутрішній світ змогли п'ятикласники. Вони створили неперевершені малюнки у колі (мандали) та дали їм творчі назви).   
                                                         











 Така форма роботи, допомагає сформувати в учнівському колективі мікроклімат позитиву і налаштувати на підтримку, небайдужість до стану іншої людини та подій.
 

 

Рекомендації вчителям, щодо підтримки дисципліни в класі

Дисципліна – це умова, засоби й результат виховання, вона потребує зустрічних зусиль. Головною умовою дисциплінованої поведінки учнів є доброзичливі відносини між учителями і дітьми.

Необхідно враховувати що дисципліну в класі обумовлюють раніше нагромаджений досвід поведінки учнів, організованість класу, ставлення до навчання, предмета, вчителя, дотримання єдиних вимог до учня всіма вчителями, які працюють у класі, загального порядку умов і традицій даної школи.

При роботі в класі і для підтримання дисципліни необхідно враховувати наступні правила:

Поводьтеся так, щоб учні відчували, що ви керуєте навчальним процесом, при цьому стимулюйте їхню активність.

Не відволікайтеся на незначні порушення, моралізування.

Дотримуйтеся доброзичливого, мажорного тону, будьте уважні до кожного учня. Надавайте необхідну підтримку, відзначайте успіхи, створюйте життєрадісний оптимістичний настрій у класі.

Стежте за правильністю постави, проводьте фізкультхвилинки; не допускайте перевтоми учнів.

Надавайте учням можливість частіше працювати у групах – це може бути стимулом до зайнятості кожного, хорошого настрою і поведінки.

Створюйте умови, щоб важкі, слабкі діти мали можливість відчути себе лідерами.

Не принижуйте учнів, не припускайте образ, сарказму. Гнів, дратівливість, імпульсивність не сприяють зміцненню дисципліни й авторитету вчителя.

Будьте привітними.

Не виявляйте антипатій до важких учнів, сподіваючись від них поганої поведінки. Діти відчувають скептичне ставлення до них і часто поводяться згідно з вашими очікуваннями.

Не припускайте появи „любимчиків”, це створює зайві проблеми, ускладнює стосунки в колективі.

Умійте керувати емоціями, знайте ціну кожному слову, тонові. Не можна вимагати від дитини те, що під силу дорослому, будьте терплячими.

Не соромтеся виявляти почуття гумору. Можна посміятися і над собою, не вважайте себе досконалістю. Але не можна висміювати учнів. Дітям імпонує веселий, спритний, оптимістичний учитель.

Підтримуйте контакт з учнями поза уроками, на заняттях  гуртка, позакласних заходах, спільних походах.

 Зміцнюйте зв’язки з батьками, намагайтеся отримати від них підтримку, але не сподівайтеся, що вони вирішать проблему з дисципліною в класі. Виявляйте коректність у взаєминах з батьками. Постійна негативна інформація, скарги псують відносини, викликають недовіру до вчителя, його можливостей, здібностей навчати й виховувати дітей.

 

Як зберегти клас дружнім під час дистанційного навчання



 Як зберегти клас дружнім під час дистанційного навчання: рекомендації для вчителя

Окрім навчання, є один важливий момент, на який вчителеві варто звернути увагу – це взаємини у класі. Учні мають підтримувати зв'язок та спілкуватися навіть через екран. Адже лише так вони зможуть відчувати себе дружною командою.

Як вчитель може допомогти підтримувати дружні взаємини у класі:

ЗБЕРЕЖЕННЯ МОТИВАЦІЇ ПЕДАГОГІВ

 РЕКОМЕНДАЦІЇ   ПЕДАГОГАМ  ДЛЯ   ЗБЕРЕЖЕННЯ

                                                ПРОФЕСІЙНОЇ   МОТИВАЦІЇ.


    Чимало молодих педагогів залишають сферу освіти впродовж перших п’яти років роботи, зіткнувшись із втратою професійної мотивації. Спочатку зникає ентузіазм, згодом падає концентрація, погіршується якість підготовки до уроків, з’являється роздратування, а потім і думка – чи вартує воно того?

    Звісно, на рівень мотивації впливають як внутрішні (любов до навчального процесу, навички спілкування з дітьми і колегами) так і зовнішні фактори (зарплата, статус викладання, складні умови праці, подальша освіта). Саме тому нижче ми розглянемо засоби мотивування, які доступні перш за все педагогамта спрямовані на покращення психологічного стану.

 

А ви у групі ризику?

 Цікаво, що люди, схильні до емоційного виснаження та втрати мотивації, мають багато спільного. Наприклад,  риси характеру:

1.                  Ідеалізм, перфекціонізм, бажання все зробити якомога краще.

2.                 Схильність до почуття провини, жертвування власними інтересами, бажання брати на себе забагато відповідальності. При цьому не важливо, чи дійсно ваша робота пов’язана з великою відповідальністю, чи ви самі уявили та поклали її на себе.

3.                 Бажання догодити всім, страх розчарувати, втратити репутацію через відмову допомогти, невміння сказати «ні»;

4.                 Схильність до образ, завищені очікування стосовно себе та інших.

5.                 Схильність переоцінювати доброзичливість колективу/дітей, недооцінка негативних факторів.

6.                 Як правило, описані вище стани тягнуться роками, адже люди схильні не помічати або пишатися цими рисами. І при цьому вони не розуміють, наскільки шкодять здоров’ю і життю. Саме тому наведені шаблони поведінки варто відслідковувати та позваблятися їх. Майте на увазі – навіть найменші ознаки апатії чи роздратування можуть бути передвісниками системних змін у організмі.

Впізнали себе?