Віртуальна платформа емоційної підтримки з протидії COVID-19



Віртуальна платформа емоційної підтримки Моніторингового центру КМДА з протидії COVID-19

Отримайте безкоштовну психологічну допомогу та емоційну підтримку вже сьогодні!
Залиште свою заявку на віртуальній платформі з емоційної підтримки Моніторингового центру КМДА з протидії COVID-19  

— індивідуальні консультації психологів та тренерів з емоційного інтелекту Освітнього Хабу міста Києва;
— Дитячий садок онлайн (https://eduhub.in.ua/courses/dityachiy-sadok-online);
— онлайн навчання дітей та дорослих англійській та «м’яким» навичкам (soft skills);
— освітній марафон #навчайсявдома;
— спортивні тренування онлайн;
— віртуальні подорожі музеями та театрами України і світу.
Безкоштовно отримайте допомогу і підтримку прямо зараз!

Як навчити дитину справлятися з переживаннями



Виховання почуттів: 6 порад про те, як навчити дитину справлятися з переживаннями




Для щастя важливий весь спектр емоцій



Бажання вберегти дитину від усіх негараздів — абсолютно природне. Якому батькові чи матері захочеться, щоб її дитина страждала і була нещасна? Але доктор Робін Берман, психіатр, автор Permission to Parent: How to Raise Your Child with Love and Limits, вважає, що негативні емоції — це ключ до виховання щасливих дітей.

Коли я проводжу лекції для батьків, я завжди ставлю одне і те ж питання аудиторії: «Чого ви бажаєте для своїх дітей більше всього?» Ще жодного разу я не почула відповідь, яку б хотіла. А найпоширеніша — це, звичайно: «Я просто хочу, щоб мої діти були щасливі». Вибачте, але спроби ощасливити дітей завжди обертаються не так, як потрібно, і сприяють їх перетворенню в ранимих і нещасних людей. І ось він маленький секрет: щоб дитина була щасливою, її  потрібно навчити спокійно сприймати нещастя.

Всього за одне покоління ми перейшли від «Іди в свою постіль негайно, я сказав!» до «ти не хочеш йти спати? Давай поговоримо про це пару годинок». Наше покоління перетворилося в покоління батьків, залежних від відносин зі своїми дітьми. Але ось у чому заковика: коли ви станете батьками, ви берете на себе роль особистого тренера почуттів вашої дитини. Ось тільки скільки часу ви приділяєте цьому завданню? Сучасні батьки витрачають свій час на навчання дітей новим вмінням, ігноруючи той факт, що вміння справлятися зі своїми емоціями, таке ж важливе, як і навички гри у футбол або на піаніно. Але почати ніколи не пізно. І одна із самих цінних навичок, якої ви можете навчити свою дитину, — регулювати свій емоційний термостат».

Знаєте, я щодня спостерігаю, як батьки дають своїм дітям негативний приклад. Минулого тижня у басейні я почула, як батько ляснув свою дитину і сказав: «Ти тут єдина дитина, я не збираюся з тобою гратися». На тому ж тижні я побачила, як мама чотирирічної дівчинки пригрозила їй, що залишить її в овочевому відділі, якщо та не буде вести себе належним чином. Але такий підхід батьків однозначно не допоможе дитині навчитися справлятися зі своїми почуттями.

А от, що ж ви все-таки можете зробити:

Як підлітку сформувати особисту думку



Як підлітку сформувати особисту думку

Стрімкий розвиток пізнавальної сфери у підлітковому віці: скеровуємо дитину в правильне русло



Під час статевого дозрівання дитина переживає не тільки фізичні зміни. У цьому віці в дитини не просто розвиваються навички мислення – цей процес протікає досить стрімко. Можливо, ваша дитина виявляла здібності до абстрактного мислення й раніше, але повною мірою вони розкриваються тільки в підлітковому віці.
Тепер вона здатна критично міркувати про такі поняття, як справедливість і рівність, а також бачити світ із точки зору іншої людини. Ці зміни в мисленні підлітків дають їм змогу краще розуміти суспільні тенденції, формуючи власну думку.
Бурхливий розвиток пізнавальних здібностей допомагає підлітку знайти відповіді на багато глибоких запитань. Ще декілька років тому ці питання не мали для нього сенсу, але зараз вони допомагають йому перетворитися з дитини на самостійного дорослого: «Хто я? У що я вірю? Ким я хочу стати і що для цього потрібно зробити?».
Допитливість розуму – одна з переваг підлітка. Дитина прагне дізнаватися більше в школі і за її межами. Ви можете здивуватися, наскільки підлітки, яких у школі вважають невмотивованими, цікавляться подіями у світі. Вони можуть неохоче вчити уроки, але кожного дня читати новинні сайти. Їхні шкільні оцінки не відображають рівня їх знань. Однак підліткам поки ще бракує зрілості, щоб мати максимальну користь зі своєї цікавості.
Підлітки часто є ідеалістами, думаючи, що здатні змінити світ. Незалежно від того, до якого покоління належать, підлітки дивляться на попереднє покоління й кажуть: «Вони все зіпсували. Я не збираюся бути таким, коли виросту». На жаль, тут уже йдеться не тільки про непокору підлітків. Наші діти й усі наступні покоління успадкують світ, у якому набагато більше небезпек, ніж у тому, де ми народилися.
Розгляньмо декілька способів мотивувати підлітка сформувати власну думку.

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ СІМ'Ї

Заповіді Марії Монтессорі

19 заповідей Марії Монтессорі для батьків 

Марія Монтессорі – італійська лікарка, педагог, перша італійка, що стала докторкою медицини. Прославилася розробкою педагогічної «методики Монтессорі», яка полягає у вільному розвитку дітей. На відміну від шкільної системи, де знижується активність дітей, символом цього для неї є «шкільна парта». Монтессорі вважала, що головним завданням освіти є підтримувати спонтанність і творчість дітей, забезпечення їх всебічного розвитку: фізичного, духовного, культурного і соціального. Відкрила явище поляризації уваги у дітей. У 1907 році відкрила дитячий садок «Дім дітей» у Римі.

Ми зібрали 19 заповідей, які Марія Монтессорі залишила для усіх батьків:

КАЛЕНДАР

"Розпочни там, де ти зараз.
  Використувуй те, що маєш. 
  Роби те, що можеш"
Артур Еш

КАЛЕНДАР ДІЙ: ЗМІСТОВНИЙ ТРАВЕНЬ 2020

Як розвивати навички самоорганізації в учнів

Як розвивати навички самоорганізації в учнів

    Після закінчення початкової школи, в якій учитель визначав структуру дня та організовував освітнє середовище, вже з п’ятого класу діти поступово починають відпрацьовувати навички самоорганізації та тайм-менеджменту. Звичайно, цей процес дуже складний і тривалий, а результати такої роботи видно не одразу. Окрім того, кожна дитина має свої психофізіологічні особливості й історію спілкування в сім’ї, що також має значний вплив на формування цих навичок та умінь.