РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГАМ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ
ПРОФЕСІЙНОЇ МОТИВАЦІЇ.
Чимало молодих педагогів залишають сферу освіти впродовж перших п’яти років роботи, зіткнувшись із втратою професійної мотивації. Спочатку зникає ентузіазм, згодом падає концентрація, погіршується якість підготовки до уроків, з’являється роздратування, а потім і думка – чи вартує воно того?
Звісно, на рівень мотивації впливають як внутрішні (любов до навчального процесу, навички спілкування з дітьми і колегами) так і зовнішні фактори (зарплата, статус викладання, складні умови праці, подальша освіта). Саме тому нижче ми розглянемо засоби мотивування, які доступні перш за все педагогамта спрямовані на покращення психологічного стану.
А ви у групі ризику?
1. Ідеалізм, перфекціонізм, бажання все зробити якомога краще.
2. Схильність до почуття провини, жертвування власними інтересами, бажання брати на себе забагато відповідальності. При цьому не важливо, чи дійсно ваша робота пов’язана з великою відповідальністю, чи ви самі уявили та поклали її на себе.
3. Бажання догодити всім, страх розчарувати, втратити репутацію через відмову допомогти, невміння сказати «ні»;
4. Схильність до образ, завищені очікування стосовно себе та інших.
5. Схильність переоцінювати доброзичливість колективу/дітей, недооцінка негативних факторів.
6. Як правило, описані вище стани тягнуться роками, адже люди схильні не помічати або пишатися цими рисами. І при цьому вони не розуміють, наскільки шкодять здоров’ю і життю. Саме тому наведені шаблони поведінки варто відслідковувати та позваблятися їх. Майте на увазі – навіть найменші ознаки апатії чи роздратування можуть бути передвісниками системних змін у організмі.
Впізнали себе?