БУЛІНГ

Про булінг та насильство

Профілактика домашнього насильства
16 днів проти насильства
Перелік діагностичних методик щодо виявлення домашнього насильства






Булінг











10 принципів у підході до протидії булінгу в школі


Можна обирати які хочете методики, але якщо вашою метою є викорінення булінгу в школі, рекомендовано скористатися 10 принципами впровадження, запропонованими АВА.
Отже, 10 ключових принципів у боротьбі з булінгом
  1. Повага. Всі люди, задіяні у навчальному процесі, є рольовими моделями для дітей щодо прийняття чи неприйняття інших (інакших). Поведінка людей, задіяних у навчальний процес, їхні слова та реакції, слугують прикладом для дітей, тож треба постійно тримати у фокусі власну поведінку, мову та реакції.
  2. Ніякої дискримінаційної мови. Дискримінаційна мова це дуже серйозно, оскільки саме вона формує упереджене ставлення до людей, що відрізняються від більшості, і її потрібно викорінити. Сюди входить не лише вживання слів «цигани», «хачі», «інваліди», «аутисти», а й жарти і об’єктивуючі чи дискримінуючі висловлювання про жінок, будь-яких національностей, віросповідань.
  3. Святкуймо різноманітність. Інакшість учнів та всього персоналу має позитивно підкреслюватися і відзначатися по всій школі. Наприклад: «Як цікаво, сьогодні Артем прийшов у рожевих штанях, це ж писк моди! А у Матвія синє волосся, яке цікаве самовираження!»
  4. Слухаймо усіх. Думки батьків, персоналу, дітей, опікунів мають бути почуті у розробці стратегії з протидії булінгу. Учні говоритимуть про свої проблеми з булінгом, якщо будуть певні, що: їх почують, їм повірять, школа справиться. Якщо відмахуватися від пропозицій учнів щодо булінгу, з часом вони просто перестануть розповідати про свої проблеми.
  5. Включаймо усіх! Усі діти, незважаючи на відмінності чи особливості, мають бути включені в усі шкільні активності. Тобто: неправильно, якщо Михайлика не беруть у спортивну команду, бо він рухається повільніше за інших через свої особливості. Правильно: ми проведемо такі активності, де Михайлик зможе взяти участь.
  6. Обізнаність. Усі шкільні працівники (педагогічний та непедагогічний персонал), діти, батьки мають бути обізнані із тим, чим є булінг і чим він не є.  
Схема для розрізнення булінгу і звичайних “потасовок” та “непорозумінь”. 
Якщо стався випадок булінгу, як має чинити школа?
7. Миттєва реакція. На булінг має бути невідкладна реакція, при чому діти повинні бути долучені до прийняття рішень щодо того, якою ця реакція має бути.
8. Довіра. Всі, хто говорять про булінг (батьки чи діти), мають бути прийняті максимально серйозно.
9. Розуміння, як повідомити. Усі учасники навчального процесу мають чітко розуміти, кому і як повідомляти про булінг.
10. Чітка політика щодо булінгу. Включеність у розробку. Стати частиною культури школи.
Принципи у впровадженні політик з протидії булінгу в школі:
1. Спирання на лідерів. Лідери мають бути задіяні у поширенні інформації про політики і самі ставати рольовими моделями.
2. Навчання і тренінги. Навчання вчителів, дітей, батьків щодо того, що робити з булінгом. Глибинне розуміння політик і методів реагування.
3. Співпраця, сумісне творення. Не чекайте, що вам «спустять» методичку. Найкраще для кожної школи – прийняти свою політику, пропрацювавши її з усіма вчителями та непедагогічними працівниками, вивчивши передумови та методики протидії.




НАСЛІДКИ БУЛІНГУ

Наслідки для жертви булінгу
Опинившись в ролі жертви булінгу, дитина одержує величезну кількість психічних травм, які неминуче позначаються на її подальшому житті. 
1. Розлади психіки. Навіть одиничний випадок цькування залишає глибокий емоційний шрам, що вимагає спеціальної роботи психолога. Дитина стає агресивною і тривожною, що переходить і в доросле життя. У неї виникають проблеми у поведінці. Вона частіше за інших схильна до депресій.
2. Складнощі у взаєминах.
3. Хвороби. Результатом булінгу дуже часто бувають фізичні нездужання (хвороби серця,анорексія, булімія, розлади сну, психосоматичні хвороби).

Наслідки для булінгу:
1. Неблагополучне майбутнє. Примітивні асоціальні способи поведінки перестають діяти в дорослому світі, й булери опиняються на узбіччі життя.
2. Проблеми у взаєминах. Діти, які примудрялися поєднувати булінг з високим соціальним статусом, стають диктаторами в сім’ї та справжнім покаранням на роботі. Це пліткарі та інтригани.
3. Терор в сім’ї. Навіть якщо вже в дорослому житті такі особи успішні, то оточуючим з ними незатишно. Розважатися чужими нещастями — їх хобі на все життя.

Помилка суспільства в тому, що ніхто не досліджує історію агресора. Більше того, після виявлення випадків булінгу на агресора навішуюють клеймо, кліше та негативне оцінювання. Жертву ж в таких випадках "плекають". Та варто пам*ятати, що в кожній жертві живе насильник.




ОЗНАКИ НАСИЛЬСТВА У РОДИНІ

Фізичне насильство в сім’ї 
- Побиття.
- Тілесні ушкодження.
- Спроби удушення.
- Викручування рук.
- Штовхання, брутальне поводження.
- Позбавлення їжі.
- Використання зброї.
- Залучення дітей до вживання алкоголю та наркотиків.

Психологічне насильство
- Ігнорування почуттів свободи.
- Образа переконань, що мають цінність для особи.
- Образа віросповідання, національної, расової та класової приналежності або походження.
- Приниження особи.
- Знущання над домашніми тваринами або їх знищення на очах особи з метою завдати їй болю.
- Покарання кривдником дітей через образу на дружину (чи чоловіка).
- Обмеження свободи дій та пересування особи.
- Погрози спричинити їй фізичну або економічну шкоду.

Сексуальне насильство
- Гнів на ґрунті ревнощів.
- Образа особи словами сексуального змісту 
- Примушування жінки до сексуальних стосунків з чоловіком та іншими людьми проти її волі.
- Примушування жінки одягатися всупереч її волі згідно з бажанням партнера.

Економічне насильство
- Повне вилучення або обмеження коштів.
- Контроль надходжень та «жорстоке дозування» фінансових витрат.
- Накидання особі (дитині) економічного обмеженого способу проживання без суттєвої необхідності.
- Контроль особи (дитини) за допомогою грошей.


Немає коментарів:

Дописати коментар